Але-хо-хо! Що тут у нас, народець? Розказуватиму вам сьогодні крутезну історію, як я, наркоман комік, засмоктився амфетаміном і почав шмаляти на пляжі! Взагалі, як тільки я почуваю, що трохи налитувався, у мене виникає мегаідея, і таке завжди виходить. То ж готові до екстазу?
Заготовив я собі купу закладок на цей вихідний, обіцяв собі влаштувати веселу вечірку. І ось вона, довгоочікувана пятнична ніч! Малий, кумик-дистриб'ютор, приїжджає до мене на байку із своїм баяном. І клопітко вибираю для себе дозу мефедрону, щоб дати жару без папараці. Але треба бути обережним, уникати всяких мамонтів, бо тут може вискочити один з них, і приділити мене зайвої уваги. Я ж не маю часу на таких дрянь.
Отож я кидаюся швидкісно курити свою шняжку. І тут, під польотом моїх мірських турбогвинтів, я відчуваю, як цей стимулюючий сплав очіплює моє тіло, даруючи неймовірне екстатичне блаженство. Вечір стає яскравішим, звуки музики мов сексуальні зайчики, що побігли вигадати нові пози. І я, як художник-експериментатор, показую своїм друзям, що таке справжня свобода від уявних меж і стереотипів.
А в якийсь момент, як уже вся компанія відчуває внутрішній адреналін, я пропоную потоваришувати на пляж, щоб розвантажитися від всіх наших "шалених витворів мистецтва". Тут якраз ідеальне місце для величезного веселого шоу. Кругом тільки народ, пляжні парасольки, крихка веселка бікіні і одні штани розміру XXXL. Ну а ми, злих коміків, зі своїми чорними сорочками і вогненними очима, вирішуємо показати всім, як влетіти в неймовірну атмосферу мандрівки по уявних просторах.
На сцені гримить рок-н-ролл, а ми підтягуємося до рок-н-роллу своєю шняжкою. Іноді і шмаляти треба з рокерським задором! Ми рухаємося, як астронавти на місячній поверхні, словно головні герої фільмів про постапокаліпсис. А потім, вирішуючи покорити цілий світ, я починаю свій виступ-імпровізацію. Шоу від наркомана-коміка! Бадьорі глядачі раптом вуетають, особливо, коли я починаю розповідати про свої пригоди з мефедроном.
"Але, діти, не повторюйте мої помилки! Хоч меф тягне на себе як магніт, він же може змінити тебе настільки, що ти починаєш виростати собі роги на голові і розказувати всім про життя на Юпітері!"
Але поки я розповідав крутезну історію, вже смеркало. І ми з командою вирішуємо перетворити пляж в лазурну дискотеку. Музика, світло, танці – все по-дорослому з голлівудським блеском. І тут я, ефектно швидко починаю забувати про свої наркотичні пригоди та віддаюся щасливому пляжному безладдю. Ловлю хвилі екстазу, все літає навкруги, мерехтить, ніби невловима вітрина в нічних вікнах. Ми всі стаємо одним цілим, багатогранним фірмаментом, що палає неможливими кольорами.
Час летить, а я все ще на хвилі ейфорії, підбадьорений своїми наркотичними ілюзіями. Розповідаю афторитетній публіці свої умори, як шукаю цінні закладки на крихкій нічній зорі. І тут, коли сонце починає з'являтися на обрії, ми всі втрачаємо свій адреналін і ветер розвіває наші мокрі волосся врівні з морськими хвилями.
Зморшки від нічних танців та пригод проростають на моєму обличчі, нагадуючи мені про те, що ілюзії сходять на ніч. Але це не кінець, це лише початок нової історії. Мені захотілося втягнути цілий світ у свій комедійний вир, показати кожному, що наркотики – це всього лиш спосіб вийти за межі, відчути усю красу та адреналін життя без обмежень. А ви готові на екстремальну подорож у світ комічного наркозу?
Почти месяц я метался, искал закладки, где можно было бы купить амфетамин. Каждый день вечером я собирал все свои силы, чтобы задувать эту горячую идею, чтобы уйти от этой унылой рутины, от этого унылого института.
Координаты, которые мне удалось сорвать, оказались настоящей марцой. Я даже не стал проверять, что там еще есть, нашел нужное и сразу свалил оттуда. Знал, что опийчик и кокосик меня не интересуют, ведь амфетамин даст мне именно то, что я ищу.
Как только я оказался в безопасности, началась игра с временем. Я знал, что мне нужно успеть принять этот чудо-препарат до наступления утра, чтобы на следующий день пойти в институт и сыграть роль обычного студента. Но как всегда, все пошло не по плану. Во первых, я задержался с приходной девочкой, которую встретил по дороге. Мы решили сначала зайти в бар и потом продолжить веселиться где-то у нее.
| Время |
Событие |
| 23:00 |
Встреча с приходной девочкой |
| 00:30 |
Приход в бар |
| 02:00 |
Уходим к ней |
| 04:00 |
Поднимаемся на крышу и курили анашу |
| 08:00 |
Просыпаемся и понимаем, что опаздываем в институт |
Время пролетело незаметно, а с ним и моя последняя надежда на успех. Проснувшись в 8 утра, я понял, что опоздал и даже не имел сил на то, чтобы пытаться кое-как отмазаться. Я разочарованно задумался: "А стоило ли все это?". Ведь сейчас я нарушил все мои планы, упустил возможность избежать этой мучительной скучной жизни.
Но через некоторое время я осознал, что все, что произошло - это моя вина. Я должен был быть более осторожен, пользоваться закладками с умом и не терять контроль. Как говорят мои друзья на жаргоне - "подавиться мечтами" и не думать о возможных последствиях. Жизнь - это не только амфетамин и марихуана, это многое другое, что я просто игнорировал все это время. Но иногда я задумываюсь и думаю: "А что, если бы все-таки я смог достичь своей цели и сбежать от этой унылой жизни?".
Я смирился с тем, что мир вокруг меня не всегда справедлив, и что иногда нужно работать и бороться, чтобы добиться своего.